Вважають, що першими пиво почали виробляти шумери ще 9 тис. років до н. е., потім їх рецепти запозичили древні єгиптяни, жителі Ефіопії, Персії і Кавказу. Процес пивоваріння був приблизно таким же, як і в наші дні. Із солоду вироблявся пивний хліб – баппір, який опускали в бочку, заливали водою і робили закваску. Після цього рідину проціджують і приправляли.

У стародавньому Китаї пиво варилося з пророслого рису, в Римській імперії – з пшениці, вівса, жита, проса, ячменю і полби.

У Середньовіччі виробництво пива в Європі перемістилося в монастирі, а в якості консерванту використовували хміль.

В IХ столітті пивоваріння було широко поширене в Київській Русі та Новгородських землях. Воно було різної міцності і вважалося ритуальним напоєм. Його варили в монастирях для спільних общинних трапез, які зазвичай влаштовували в дні великих церковних свят.

Сучасне пиво – це натуральний продукт бродіння. Основні компоненти пива – це вода, солод, хміль і дріжджі. На додаток до ячмінного солоду пивовари можуть використовувати інші продукти для отримання більш легкого, чистого і м'якого смаку.